Memories of the future.

Memories of the future.

 

What are your memories about, little one? Indeed about the future?

Of course. Memories of the future are about the wisdom in children’s naivety, also in the unshakable hope of a child, where apparently everything has been lost for a long time. You cannot turn back the time,  but you can change the future. Our future. How to survive, when your world collapses on you? When will it be purposefully destroyed? In a fatal clash of the criminal system and the individual, there can be only one winner. You understand that.

What, little one, are you already alarmed even by the thought that in our real story with you, the winner will be the individual?..  Oh! Do not notice that this girl is too young for brave and desperate deeds. Her only weakness will turn out to be her strength, Immeasurable and charming as the ocean. From the depths of your gaze, it will be difficult for you to comprehend the true beauty and greatness of this world, especially when you doubt whether it has a right to exist at all. But, despite everything, you grant him your glorious hope. Exactly – the Hope.

 

In this journey, we will not have real friends.  Oh, do not be sad, and do not judge people for this. They are not worth your disappointments and hearty children’s tears. Cowards. Miserable cowards, who will often hide their indifference by the word “unknowingness.” Finally, conditional unknowingness relieves them from the burden of responsibility and the crumbs of compassion. The most comfortable way to exist for them. Do you understand, little one?..  Oh, yes: to exist, not to live. They are doomed, doomed to drown in your eyes. The Challenges – are not for them.  And you, don’t be afraid of anything! I will hide you in the innermost corner of my heart. Somewhere there, on the lowest bottom of my soul. Under the strong armor. There, where nobody will never hook you, hurt you, disappoint you, and ultimately – betray you. A place where you will always be in coziness and safety, where you will not see traces of dried blood, not feel deep wounds from their lousy arrows, even, when those arrows will reach you from time to time.

 

Therefore, little one, our time has come: to light the brightest stars together. All of them are – yours!

 

Know that, I am proud of you! You have only one friend, unconditional and priceless, because this friend is – me!

 

I dedicated these memories of the future to you, little one. You will always stay for me a light in the darkness. My guide.

 

Forgive me, forgive them.

 

Спогади про майбутнє. 

Про що твої спогади, маленька? Невже про майбутнє?

Авжеж. Спогади про майбутнє – це про мудрість, яка криється в дитячій наївності, а ще в непохитній надії дитини там, де, здавалося б, уже давно все втрачено. Ти не можеш повернути плин часу назад, але тобі до снаги змінити майбутнє. Наше з тобою майбутнє. Як вижити, коли на тебе обвалиться твій-таки світ? Коли його заповзятливо зруйнують?.. У фатальному зіткненні злочинної системи й особистості переможець може бути лише один. Ти ж це розумієш.

Що, маленька, тебе вже насторожує сама думка про те, що в нашій із тобою справжній історії переможцем буде особистість? О! Ти не зважай, що ця дівчинка ще занадто юна для відважних і відчайдушних вчинків. Насправді її єдиною слабкістю виявиться сила. Неосяжна та чарівлива, як океан. З глибини твого погляду тобі буде складно осягнути справжню красу і велич цього світу, особливо коли ти сумніватимешся, чи він узагалі має право на існування. Та, попри все, ти даруєш йому свою славнозвісну надію. Саме так – надію.

У цій подорожі ми з тобою не матимемо справжніх друзів. О, ти не сумуй і не засуджуй людей за це. Вони не варті твоїх розчарувань і щирих дитячих сліз. Боягузи. Жалюгідні боягузи, котрі часто ховатимуть свою байдужість за слово «незнання». Адже умовне незнання позбавляє їх тягаря відповідальності й крихт співчуття. Їм так найбільш комфортно існувати. Розумієш, маленька?.. О, так: саме існувати, а не жити. Вони приречені. Приречені потонути у твоїх очах. Виклики – це не для них. А ти не бійся нічого! Я сховаю тебе в найпотаємнішому закутку свого серця. Десь там, на самісінькому денці своєї душі. Під надійними обладунками. Там, де тебе ніхто й ніколи не зачепить, не поранить, не розчарує і, врешті, не зрадить. Там, де тобі буде завжди затишно та безпечно. Там, де ти не бачитимеш слідів запеченої крові, не відчуватимеш глибоких ран від їхніх паскудних стріл, навіть коли ті стріли час від часу до тебе долітатимуть.

 

Отже, маленька, настав наш час: разом запалювати найяскравіші зірки. Вони всі – твої!

Знай, я тобою пишаюся! Ти маєш єдиного друга, не умовного, а безцінного, бо цей друг – я!

І спогади про майбутнє я присвячую тобі, маленька. Ти завжди залишатимешся для мене світлом у темряві. Моїм поводирем.

 

Вибач мені, вибач за них.