<< ВИХІД З ІЛЮЗІЙ >>

<< ВИХІД З ІЛЮЗІЙ >>

Пещерні медія: майстри маніпуляцій

і маріонетки лабіринту.

 

Все що ми бачимо на екранах українського телебачення на протязі останніх десятиліть, насправді є лише вдало замаскована ілюзія «свободи слова». Нам безперервно транслюють один і той самий, для України вже майже античний міф про те, що в нації немає особистостей, немає ідентичності, немає свого бачення і немає майбутнього. Ми всі тут зайві.

Є «псевдо-еліти», є «псевдо-маси» і є ми. Але на варті лабіринту, в який нас заточили, стоять «псевдо-медіа» з пещерним мисленням. Безликі постаті, які неспроможні керувати собою, керують свідомістю інших.

Зробивши науку недоступною, а книгу розкішшю, нам показують «картинку світу» в суцільній темряві.

Шоу-манія, демагогія, пропаганда, політиканство – отруйні, засліплюючі, вбивчі для людського духу й української державності слова, лишень під зміну яскравих студійних декорацій, краваток і масок.

Коли людське життя і долю всієї держави нівелюють брехнею, то звільнитись від кайданів і морочливого руху по колу може дати лише – наДІЯ.

Проєкція грандіозної інсталяції лабіринту буде знаковим візуальним проломом «стіни» і виходу з ілюзій країни на світовому рівні сучасного мистецтва. Оскільки арт-платформа Венеціанського Бієнале є однією з найважливіших культурних подій у світі, участь в ній – це культурна дипломатія в дії.

Неутопічна візія сучасної, вільної і сильної держави Україна разом з вільними, сильними, просвітленими громадянами, які чітко бачать своє майбутнє у власній державі поза стінами лабіринту – гідна того, щоб заявити про себе і бути представленою в офіційній програмі Арт-Бієнале та поборотись з країнами світу за «Золотого Лева».

 

Концепт національного культурного Арт-проєкту:

Автор і візіонер Арт-проєкту NATALIA OHAR

учасниця Флорентійського Бієнале 2017 року

учасниця в контексті 58-Венеційського Бієнале 2019 року

лауреат міжнародної премії „LORENZO IL MAGNIFICO

в категорії Mixed Media врученої у Флоренції 2017 року

 

<< Увы, мой Алкивиад, в каком же ты пребываешь тягостном состоянии!
Я боюсь даже дать ему имя; однако, поскольку мы с тобой здесь одни, пусть оно будет названо: итак, ты сожительствует с невежеством, мой милейший, причем с самим крайним, как это изобличает наше рассуждение и твои собственные слова.
Платон: диалог «Алкивиад I», 118-с.>>